Широкомасштабна воєнна агресія росії проти України змінила нас, наші погляди і цінності. Про те, чим жили фармацевти Він­ниччини протягом останнього року, їх професійний внесок у наближення нашої перемоги, значення та престиж професії фармацевтичного працівника поговорили з головою правління Громадської організації «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део», заслуженим фармацевтом України, членом громадської Ради при Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Ларисою Просяник.

Вперше опубліковано 10 Квітня 2023 року на сайті apteka.ua

— Більше ніж за рік повномасштабної воєнної агресії росії проти України багато представників бізнесу, асоціацій змінили вектор своєї діяльності. Чим жила ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» протягом останнього року ?

— Наша асоціація, як і вся країна, упродовж останнього року живе в умовах війни. Страшне слово «війна» сьогодні залишається у свідомості, душі і серці кожного з нас. З перших днів повномасштабного вторгнення ми всі, фармацевти, зрозуміли, що наше місце — на фармацевтичному фронті, ми маємо в білих халатах надавати фармацевтичну допомогу населенню. Велика кількість наших колег зайняла гідне місце у структурах Збройних сил України, інших військових формувань, територіальній обороні. Члени нашої асоціації приймали і розміщували біженців і переселенців з Києва, Харкова, Запоріжжя, Маріуполя, Краматорська та інших міст. Ми координували свою діяльність та здійснювали консультаційну роботу з обласним гуманітарним штабом, медичними закладами області, Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону, Департаментом охорони здоров’я та реабілітації Він­ницької обласної військової адміністрації, пунктами переселенців.

Не дивлячись на воєнний стан, аби згуртувати, підтримати, нагородити наших фармацевтів, до Дня фармацевтичного працівника України ми організували і провели в безпечних умовах, в укритті, за участю представників МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, фармацевтичних закладів вищої освіти, органів обласної, міської виконавчої влади і місцевого самоврядування круглий стіл на тему «Війна: фармацевт і реалії сьогодення».

У рамках нашого проєкту «Професійна школа фармацевта» було проведено професійно-практичний семінар на тему «Особ­ливості практичної діяльності фармацевтів у період воєнного стану в Україні». У семінарі взяли участь фармацевти, керівники аптек та аптечних мереж, фахівці фармацевтичних закладів вищої освіти та кафедр, представники громадських організацій. Цей захід став актуальним для роботи фахівців фармацевтичного сектору в період дії воєнного стану, їх повсякденної діяльності як у місцях бойових дій, так і в забезпеченні населення лікарськими засобами, організації волонтерської діяльності в нашому регіоні. Учасники семінару організували благодійні внески для закупівлі фруктів та солодощів і відвідали воїнів, що знаходяться на лікуванні та реабілітації в одному з лікувальних закладів Вінниці.

Ми також налагодили професійну співпрацю з Департаментом охорони здоров’я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, лікувальними закладами, Вінницькою обласною організацією Товариства Червоного Хреста України, територіальними громадами, благодійними фондами, де надаємо професійні фармацевтичні консультації та поради. Фармацевти Вінниччини навіть у воєнний час не забувають про підвищення своїх професійних компетенцій, турбуються про безперервний професійний розвиток. Загалом вони з честю виконують свою місію в умовах воєнного стану, а населення повністю забезпечене необхідними лікарськими засобами, працює програма «Доступні ліки» та регіональні програми.

— Вінницька обл. — один з гуманітарних хабів України, який приймав і продов­жує приймати внутрішньо переміщених осіб, надавати гуманітарну допомогу цивільним і військовим. Ми знаємо, що свій внесок роблять і фармацевтичні працівники Вінниччини. Можете детальніше розказати?

— Дійсно, Вінниччина сьогодні є чи не найбільшим медичним хабом для переселенців, поранених в Україні. Достатньо сказати, що в області на сьогодні перебуває 172 тис. переселенців, які потребують медичного догляду та супроводу, забезпечення лікарськими засобами та фармацевтичною опікою.

У вільний від основної роботи час багато наших колег, у тому числі і я особисто, були залучені до гуманітарних хабів, працювали і працюємо волонтерами в товаристві Червоного Хреста, гуманітарних пунктах, медичних закладах.

Важко вимірювати в абсолютних і кількісних показниках, що зробили фармацевти Вінниччини для фронту і для перемоги. Одне можна стверджувати впевнено, що фармацевтична спільнота, кожен фахівець продемонстрували єдність, розуміння свого місця і особистого внеску в перемогу над ворогом.

Фармацевти Вінниччини формували медичні аптечки та відправляли для потреб воїнів Збройних сил України, бійців територіальної оборони, на блок-пости. Аптечні мережі «Конекс», «Подорожник», «Авіценна», Вінницька муніципальна аптека та багато інших аптечних пунктів області комплектували і відправляли на фронт лікарські засоби.

Усі фармацевти без перебільшення були залучені до волонтерського руху, збору речей, продуктів харчування, засобів індивідуальної гігієни. Члени нашої асоціації приймали активну організаційну, професійну, технологічну участь у виготовленні турнікетів для зупинення кровотечі, лікарського засобу калію йодиду і вдячні Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та іншим органам державної влади за оперативну консультативну допомогу. Особливо хочу відзначити, що значну гуманітарну допомогу лікарськими засобами надавали фронту безкоштовно фізичні особи — підприємці Вінниччини. Важко вимірювати в абсолютних і кількісних показниках, що зробили фармацевти Вінниччини для фронту і для перемоги.

— У березні 2023 р. КМУ затвердив План пріоритетних дій Уряду на 2023 р. Один з пунктів плану стосується розробки та подання профільним міністерством до КМУ законопроєкту про самоврядування у сфері охорони здоров’я України. Яким чином, на вашу думку, фармацевтичне самоврядування може захистити професію фармацевтів? Які переваги для фармацевтів ви вбачаєте із запровадженням професійного самоврядування?

— Позитивним є те, що Уряд України визнав самоврядування у сфері охорони здоров’я пріоритетним напрямком своєї діяльності на 2023 р. Сьогодні держава, медична і фармацевтична спільнота, громадські об’єднання, спілки, асоціації зрозуміли, що використовуючи старий багаж, старі принципи і підходи, неможливо подолати проблеми, що накопичилися у сфері охорони здоров’я. Потрібні нові, сучасні підходи, і ці зміни мають відбутися за участю самих медичних і фармацевтичних працівників.

Прикладом цього в країнах Європи та розвинених державах світу є впровадження фармацевтичного самоврядування. Наприклад, у сусідній Польщі воно вже давно й успішно функціонує.

Щонайменше 5 років наша асоціація обговорює тему фармацевтичного самоврядування. Ми організували та провели багато круглих столів, нарад, неодноразово висловлювали своє бачення і пропозиції на сторінках «Щотижневика АПТЕКА». Асоціація взяла активну участь в організації круглого столу, що проводився Національним фармацевтичним університетом, де від імені фармацевтів Вінниччини я у якості експерта висловила зауваження та пропозиції.

Наша позиція однозначна — самоврядуванню у сфері охорони здоров’я бути і це — аксіома. Зрозуміло, що як нововведення самоврядування буде впроваджуватися нелегко і пройде через критику, несприйняття, бойкотування, нерозуміння. Але людей з такою позицією — меншість. Навіть той факт, що протягом багатьох років Верховна Рада України відхилила 5 відповідних законопроєктів, свідчить про те, що одностайної позиції немає. А захистити професію фармацевта може тільки сам фармацевт через механізми, що закладаються у професійній самоврядній організації, через зміну нормативно-правової бази, через незалежність від органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Створення професійної потужної Палати фармацевтів дасть змогу почути голос фармацевта і його проблеми в Офісі Президента, Верховній Раді України, Уряді та МОЗ України. Саме Палата фармацевтів має взяти на себе завдання захисту фармацевтів.

А відповідаючи на запитання: «Які переваги для фармацевтів ви вбачаєте із запровадженням фармацевтичного самоврядування?», хочу зазначити, що фармацевтичне самоврядування дасть змогу фармацевту бути не стороннім спостерігачем за принципом «моя хата скраю», а активним бійцем, бути не просто слухняним платником професійного збору, а брати активну участь в обранні керівних органів Палати; вимагати звітів про їх діяльність, використання коштів; вносити пропозиції стосовно навчальних планів, якості підготовки кадрів, системи безперервного професійного розвит­ку, соціально-правового захисту, дотримання норм Етичного кодексу фармацевтичних працівників, права на отримання дозволу займатися професійною діяльністю і його позбавлення та багато іншого.

Впровадження фармацевтичного самоврядування — це своєрідний «перелом» у фармацевтичній галузі, вихід із зони комфорту, який потребує кардинальних змін, впорядкування законодавства, зміни підходів до якості і відповідності вимогам сьогодення щодо підготовки кадрів, очищення від непрофесіоналів, наведення ладу з реєстром людського резерву. Але це довготривалий і складний процес, який залежить і від нас самих.

— Запровадження альтернативних механізмів відпуску ліків громадянам у сільській місцевості шляхом виїзної торгівлі (мобільні аптечні заклади) також визначено пріоритетним. Як в асоціації ставляться до ідеї запровадження мобільних аптек? Які переваги або ризики ви вбачаєте?

— Забезпечення громадян у сільській місцевості лікарськими засобами в окремих регіонах, областях, особливо на окупованих територіях — це не надумана проблема, а реалії сьогодення. Але, наприклад, у Вінницькій обл., де 60% населення знаходиться в сільській місцевості, такої проблеми практично немає.

Нещодавно я брала участь в обговоренні в управлінні соціально-гуманітарної політики Вінницької обласної ради саме цього питання. Аналіз питання забезпечення громадян у сільській місцевості лікарськими засобами в 63 територіальних громадах Вінниччини показав, що майже все сільське населення області має можливість придбати необхідні ліки.

Ми розуміємо, що вирішення питання пов­ноцінного забезпечення препаратами в сільській місцевості в окремих регіонах на сьогодні є дещо ускладненим. Комунальні аптеки та аптечні пункти в сільській місцевості практично припинили свою діяльність, і деякі населені пункти залишилися без аптечних закладів. Аптеки великих мереж працюють у районних центрах, містах і великих селищах. Людям, які проживають на віддаленні від центрів 40–60 км, буває надто складно придбати ліки.

Фактично руками держави було знищено комунальні аптеки і аптечні пункти, заклади фізичних осіб — підприємців, а тепер, отямившись і зрозумівши, що багато сільського населення залишилося без лікарських засобів, держава намагається через альтернативні механізми (мобільні аптечні пункти) вирішити це питання.

На нашу думку, запровадження альтернативних механізмів відпуску ліків громадянам у сільській місцевості шляхом виїзної торгівлі могло б бути тимчасовим вирішенням проблеми. Особливо сьогодні, у регіонах, які тимчасово окуповані. Це кращий варіант, ніж залишити людину у скрутній, критичній ситуації без лікарських засобів. Але це питання потрібно вивчати в кожному регіоні відповідно до ситуації, що склалася, в кожній територіальній громаді, у кожному населеному пункті.

Разом з тим ми бачимо цілу низку ризиків, можливих порушень і проблем. Хто візьме на себе організацію створення такого мобільного аптечного пункту (транспорт, логістика, водій, фармацевт, умови зберігання ліків, забезпечення якості, маршрут, робочий день, зарплата, рентабельність, касовий чек). Яким буде правовий статус цього мобільного аптечного закладу, хто вивчатиме потреби і кількість необхідних ліків? На кого покладено відповідальність за створення таких пунктів? Очевидно, що питань більше, ніж відповідей. І перш ніж вирішувати це питання, потрібно все організувати на правовій основі, не порушуючи фармацевтичного законодавства. Перед тим, як приймати рішення, необхідно спочатку вивчати думки і радитися з громадськістю, професіоналами, а не навпаки. Спочатку прийняли рішення, а потім питають нашу думку. Але, якщо Уряд прийняв рішення про пріоритетність цієї послуги, значить в цьому є необхідність. Викликає занепокоєння, аби класичні правила і вимоги фармації не були розгублені на фоні доставки ліків поштою, дистанційної реалізації, продажу препаратів мобільними аптеками тощо.

Здається, ми це уже проходили у 1990-ті роки, коли працівників аптеки змушували виїжджати на ринки в місця скупчення людей і торгувати ліками під палючим сонцем.

На нашу думку, запровадження альтернативних механізмів відпуску ліків громадянам у сільській місцевості шляхом виїзної торгівлі могло б бути тимчасовим вирішенням проблеми.

— Ще одна ініціатива з боку влади — залучення фармацевтичних працівників до проведення вакцинації в пунктах щеплень. Наскільки виправданою є така ідея?

— Дійсно, така ініціатива з боку влади є, крім того, МОЗ України видало наказ від 17.02.2023 р. № 319, відповідно до якого зокрема, передбачалося залучення фармацевтичних працівників (у тому числі фармацевтів та клінічних фармацевтів) до проведення вакцинації в пунктах щеплень.

Але уже через місяць іншим наказом № 529 Міністерство скасувало власний попередній наказ № 319. Причиною скасування стало неподання відомством відповідного наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Такий непродуманий підхід до важливого питання, що стосується здоров’я і життя людей, не додає авторитету ні відомству, ні фармацевтичній спільноті. Але сама ініціатива є слушною, і ми її підтримуємо, оскільки фармацевти належать до сфери охорони здоров’я і як її працівники у разі необхідності можуть бути залучені до цієї важливої діяльності. І тут не може бути місця «компанійщині», сподіванням на «авось», а має бути серйозна підготовча робота на високому професійному рівні, з дотриманням усіх протоколів, правил і норм. На наш погляд, це тільки підвищить роль і авторитет фармацевтів.

— Що, на вашу думку, є найважчим у роботі фармацевтичних працівників?

— Сьогодні це питання є найважливішим і найактуальнішим у роботі фармацевтичного працівника. Знаю цю проблему безпосередньо, оскільки більше 30 років працюю в практичній фармації і пройшла шлях від асистента до завідувачки аптеки довжиною в понад 18 років, щоденно спілкуюся з колегами. Знаєте, в Європі існують стандарти «фармацевта семи зірок». Фармацевт сьогодні — це і практик, і вчитель, і керівник, і психолог, і аналітик, і менеджер, і наставник…

Але найважчим сьогодні в роботі фармацевта, на наш погляд, є обслуговування пацієнтів, адже потрібно задовільнити кожного з його проблемами, потребами, хворобами, настроями, емоціями. Аптека сьогодні — це майданчик для обговорення якості ліків, цін на них, низьких пенсій, критики влади, купівельної спроможності і десятка різних тем. І в епіцентрі цих настроїв знаходиться фармацевт. Крім того, за робочу зміну в середньому йому доводиться обслужити 300 відвідувачів. Також серйозною проблемою є понаднормовий робочий день, стоячи на ногах.

— Як можна підвищити престиж професії фармацевтичного працівника з боку влади та роботодавця?

— Це питання є надзвичайно важливим. Престиж професії фармацевта за останнє десятиліття обговорюється на всіх рівнях: державному, у науковому середовищі, у фармацевтичній спільноті, громадських професійних спілках, асоціаціях, на з’їздах, форумах, конгресах, конференціях, семінарах, суспільством, серед пацієнтів. Але скільки б ми не говорили про підвищення престижу професії фармацевта, як каже народна мудрість, «а віз і нині там».

Щоб говорити про престиж професії фармацевта, логічно було б запитати, а чому він знизився? Хто в цьому винний? Після розпаду союзу почала розвалюватися система фармацевтичного забезпечення населення, аптечні управління, центральні районні аптеки, мережі аптек у населених пунктах. І мова йде не про ностальгію за минулим і старим. Але за цієї системи 30 і більше років тому професія фармацевта була шанованою в суспільстві, престижною. Фармація, аби вижити, вступила в ринкові, бізнесові відносини: неконтрольоване і необґрунтоване відкриття аптек, гонитва за прибутками, прийняття на роботу людей без відповідної освіти і кваліфікації (медичні сестри та ін.). Головним критерієм і показником роботи в аптеці стало вміння продати препарати і зробити великий чек.

Ці та інші умови призвели до того, що фахівця з вищою фармацевтичною освітою, покликаного надавати якісну фармацевтичну опіку та дотримуватися вимог належної аптечної практики, перетворили на продавця. Як тепер з продавця зробити висококваліфікованого фахівця з професійними компетенціями, що відповідають європейським критеріям і стандартам?

Наша асоціація не випадково називається асоціацією фармацевтів, основним завданням якої є підвищення престижу, ролі і значення фармацевта в суспільстві. Ми як громадська організація системно, багатьох років поспіль займаємося цим важливим питанням. Наприклад, наші бренди, банери, круглі столи, конференції, семінари, перший форум фармацевтів Вінниччини, публікації в пресі, проєкт «Вінниччина фармацевтична — від давнини до сучасності», урочисті збори до Дня фармацевтичного працівника України проходять під гаслами «Фармацевт — звучить гордо!», «Єдина фармацевтична родина».

Щоб підвищити престиж професії фармацевта з боку держави і роботодавця, необхідно врегулювати нормативно-правову базу, дотримуватися законодавства, що регулює фармацевтичну діяльність, удосконалити соціальний пакет, підвищити заробітну плату і покращити умови праці. Однак не менш важливою має стати системна робота органів влади, медичної і фармацевтичної спільноти щодо роз’яснення значення, ролі, місця професії фармацевта протягом десятка років, оскільки протягом 30 років цим питанням практично ніхто не займався. Велику надію ми покладаємо на впровадження самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні, одним з основних завдань якого є підвищення якості надання фармацевтичних послуг і престижу професії фармацевта.

Катерина Горбунова